Було все: і емоції, і розмови по-дорослому, і навіть попкорн від пана Морквини — як у кінотеатрі!
Діти з цікавістю переглядали історію Олександри Паскаль — щиро співчували, дивувалися її силі та вчилися розуміти одне одного.
А потім — фантазія і кольори, думки й дуже теплі серця.
Ми – різні, але ми разом. І це головне.